«Durability» Погачара: Наукова розгадка пізніх атак у велоспорті

Найдивовижніша риса перегонового стилю Тадея Погачара — це не просто його вибухова потужність. Це здатність генерувати цю потужність після п'яти годин виснажливої гонки, коли суперники вже фізично не здатні відповісти на атаку. У сучасній спортивній науці цей феномен отримав назву durability (стійкість до втоми, або стабільність продуктивності). Саме навколо цього показника сьогодні будується тренувальна філософія команди UAE Team Emirates.

Що таке durability і чому це новий тренд

Термін durability замінив класичне поняття «стійкості до втоми». Керівник відділу перформансу UAE Team Emirates Джерун Сварт пояснює: це здатність атлета підтримувати високу потужність після тривалого та виснажливого фізичного навантаження.

Коли гонщик свіжий, його крива «потужність-тривалість» є передбачуваною. Проте після кількох годин роботи ця крива різко падає вниз. Різниця між показниками свіжого спортсмена та його даними на фоні сильного стомлення є найточнішим індикатором того, хто виграє гонку. Саме на це просідання розраховують суперники під час пізніх атак. Сьогодні durability — це центральна тема спортивної науки, яка пояснює успіхи найрізноманітніших гонщиків, від гірників до спринтерів-ветеранів.

Урок 2022 року: Від поразки до абсолютної зброї

Найяскравіший приклад важливості durability — це власна поразка Погачара на Тур де Франс 2022 року. На легендарному Коль-дю-Гранон команда Jumbo-Visma (зараз Visma-Lease a Bike) навмисно розбила гонку нескінченними атаками.

• Що сталося: Витрати енергії Погачара на тому етапі перевищили 4200 кілоджоулів.
• Наслідок: Аура непереможності словенця дала тріщину, і він вперше продемонстрував фізичну слабкість, програвши загальний залік.

Джерун Сварт відверто визнає, що тоді стійкість до втоми була слабким місцем Тадея. Відтоді команда кардинально змінила підхід, додавши великі обсяги силової роботи, щоб зберегти здатність м'язів функціонувати на фоні екстремального виснаження.

Як UAE вимірює та тренує стійкість

Покращення durability — це складний процес, що поєднує оптимізацію харчування, функціональну силу та аеробну витривалість. У команді UAE існує жорсткий протокол тестування цього показника:

• Гонщик виконує 5 або 8 восьмихвилинних інтервалів на 105% від свого функціонального порогу (FTP).
• Між інтервалами дається 15 хвилин на відновлення.
• Після накопичення втоми вимірюється максимальна потужність, яку спортсмен ще здатний видати.

Одним із головних інструментів тренування Погачара стала торкова робота (робота з низькою каденцією та високим крутним моментом). Це не лише підвищує пікову потужність для миттєвих прискорень, але й фундаментально покращує стійкість м'язів до тривалих навантажень.

Страхітлива цифра: Менше 1%

Найновіше відкриття Джеруна Сварта звучить для суперників справді лякаюче: у нормальних перегонових умовах Тадей Погачар втрачає менше 1% своєї продуктивності навіть після виснажливого багатогодинного навантаження. Там, де конкуренти відчутно просідають і втрачають вати, словенець зберігає майже ідеальні стартові показники. Саме ця відсутність деградації потужності дозволяє йому знищувати пелотон тоді, коли за всіма законами фізіології сил уже не мало б залишитися.

Біометричні дані та унікальна генетика

Об'єктивні дані компанії WHOOP, яка проаналізувала показники Погачара, Матьє ван дер Пула та Яспера Філіпсена за першу половину 2026 року, лише підтверджують феномен.

Ключові показники еліти:

• Пульс спокою: Коливався в межах 38–44 ударів на хвилину (на 10–17 ударів нижче, ніж у тренованих аматорів).
• Обсяг: Погачар провів понад 578 годин у сідлі за сезон (понад 200 тренувань).
• Режим: Головний секрет елітного відновлення полягає не в тривалості сну, а в його стабільності. Показник послідовності режиму сну у профі склав понад 81% проти 70% у контрольної групи аматорів.

Проте спортивна наука має свої межі. Сварт визнає, що феноменальне відновлення Погачара між важкими днями Гранд-туру — це не лише результат ідеальних тренувань, а і його унікальна вроджена біологія, що була підтверджена метаболомними тестами ще у 2019 році. Найцікавіше те, що штаб UAE Team Emirates досі не знає, де знаходиться справжня межа фізіологічних можливостей словенця.