Кріс Фрум посеред Середземного моря. 225 кілометрів на водяному велосипеді — це не жарт
Поки весь пелотон на нервах пакує валізи до Барселони, а Visma щодня видає нові тривожні медичні бюлетені, Кріс Фрум... сидить на водяному велосипеді посеред Лігурійського моря і спокійно крутить педалі у бік Монако.
Звучить як клікбейт чи якийсь пранк, але ні. Це буквально відбувається просто зараз.
Це вам не катамаран на пляжі «Together Crossing for the Pelagos» — це божевільна благодійна гонка від фондів Принца Альбера II та Принцеси Шарлен. Вісім команд по чотири людини долають 225 кілометрів відкритого моря. Вони їдуть на Water Bikes — спеціальних плавучих рамах із педальним приводом, заточених під екстремальні навантаження.
Ніяких курортних вайбів. Хлопці працюють у режимі жорсткої естафети: один витискає вати, борючись із вітром і течіями, інші намагаються відновитися на катері супроводу. Від італійського Віареджо до пляжу в Монако — 36 годин. Навколо лише вода, берега не видно. І все це заради збору коштів на програми безпеки на воді.

Хто ще підписався на цю авантюру? Фрум тягне зміну в Team Serenity. Разом із ним у команді брат Принцеси Шарлен Гарет Вітсток і, раптом, колишній боксер-важковаговик Карлос Такам.
Але конкуренція в морі цілком серйозна. У сусідній команді педалі крутять Якоб Фульсан та Філіппо Поццато. Scuderia Monte-Carlo взагалі зібрала дикий мікс: їх веде Алессандро П'єр Гіді, заводський пілот Ferrari, який вигравав «24 години Ле-Мана». Ще є рекордсмен світу з фрідайвінгу П'єр Фролла і срібний призер Олімпіади-2008 Густав Ларссон. Тусовка вийшла максимально строкатою.
Що взагалі відбувається з Фрумом у 2026-му? Якщо ви випали з контексту: 41-річний британець не ганявся в офіційних стартах із серпня минулого року. Контракту немає — Israel-Premier Tech просто не стали його продовжувати. Але офіційно Кріс так і не повісив велосипед на цвях.
Його спадщина — це космос. Чотири Тури де Франс, Джиро, дві Вуельти. Але те, як він виживав із 2019-го, тягне на повноцінний трилер.
Спочатку був той моторошний завал на розвідці Дофіне-2019: зламані стегно, лікоть, таз і реанімація. Потім — роки важкого, майже безнадійного відновлення. А у серпні 2025-го — новий нокаут. На тренуванні під Сен-Рафаелем Фрум знову потрапляє у страшну аварію. Вертоліт, екстрена операція в Тулоні, п'ять зламаних ребер, перелом хребця, пробита легеня і розірвана оболонка серця. Лікарі прямим текстом казали, що аварія була «потенційно летальною».
І що ви думаєте? Через три місяці він публікує фото з ранкових покатеньок Лазурним берегом і філософствує: «Кожне падіння вчить сповільнюватися і цінувати прості речі». А у квітні 2026-го він уже їхав Гран Фондо в Панамі разом з Алехандро Вальверде.
Людина, яка просто не вміє зупинятися Кадр із Фрумом на водяному велосипеді посеред безкрайнього моря — це, напевно, найточніша, майже кінематографічна метафора його нинішнього стану. Людина півтора десятиліття була на абсолютній вершині спорту і досі категорично відмовляється ставити крапку.
Він вижив у двох катастрофах за шість років. У нього немає команди. Він не перемагав з тієї самої історичної Джиро 2018 року. Але замість того, щоб спокійно піти на пенсію, він знову сідає в сідло. Навіть якщо під колесами немає асфальту.