«Це повна дурня»: скандал із мотоциклами на 15-му етапі Джиро
Спринтерські команди відкрито звинуватили супровідний транспорт у тому, що той буквально «вкрав» у них фініш.
Що сталося на дорозі до Мілана
15-й етап Джиро д'Італія обіцяв спокійний сценарій із традиційним масовим спринтом, але гонщики вирішили інакше. Поки організатори заморозили час за 16 кілометрів до фінішу, щоб уникнути хаосу та падінь на звивистому міському колі, ранковий відрив із чотирьох гонщиків зухвало зривав плани спринтерів. У спринті з відриву сенсаційно переміг Фредрік Дверснес (Uno-X Mobility), подарувавши своїй команді першу перемогу на Джиро. Мірко Маестрі (Team Polti Kometa) і Мартін Марчеллузі (VF Group-Bardiani CSF-Faizanè) доповнили п'єдестал етапу. Поль Маньє (Soudal Quick-Step) виграв спринт пелотону, але це була боротьба лише за п'яту позицію.
Чому пелотон не наздогнав відрив
Головна суперечка дня: чому розлюченій групі переслідувачів так і не вдалося закрити цей відрив? У спринтерських команд є просте пояснення. За словами багатьох гонщиків, мотоцикли преси й офіційні автомобілі на трасі трималися надто близько до четвірки втікачів. Це створювало аеродинамічний коридор, що дозволяло їм їхати швидше за пелотон — навіть попри те, що команди спринтерів спалили всіх своїх доместіків у шаленому переслідуванні.
Відрив, який увесь день тримали на короткому повідку (перевага так і не перевищила 2:30), раптом почав опиратися й майже перестав втрачати час. За три кілометри до фінішу, коли втікачі ще мали близько 30 секунд переваги, у голову пелотону вийшли навіть фінішні лід-аути — Сімоне Консонні (Lidl-Trek), Яспер Стьойвен (Soudal Quick-Step), Лукаш Кубіш (Tour de Tietema-Unibet), — але дістати відрив так і не змогли.
Звинувачення Lidl-Trek
Товариші Джонатана Мілана по команді Lidl-Trek не добирали слів. Тім Торн Тойтенберг заявив в ефірі Eurosport, що будь-хто, хто бодай трохи розуміє велоспорт, чітко бачив: цей фінал більше скидався на жарт, і що організатори просто продемонстрували, наскільки сильно машини й мотоцикли здатні впливати на хід гонки.
Макс Вальшайд додав, що йому просто бракує слів: етап, на який їхня команда так довго чекала, у них відібрали мотоцикли. Німець наголосив, що чудово знає власні можливості на рівнинній розділці й бачить цифри на своєму велокомп'ютері: за словами гонщика, коли на останніх кілометрах йому постійно доводиться видавати понад 500 Вт потужності, їхати ще швидше було просто фізично неможливо. Він підкреслив, що пелотон весь день не опускав швидкість нижче 50 км/год і працював на абсолютний максимум, а всі без винятку спринтерські команди пожертвували своїми гонщиками заради Мілана. Сам Йонас Вінгегор на пресконференції також делікатно зауважив, що організація сьогодні «могла б спрацювати краще».